Faber-Castell представляє свій музей «Старовинного графітового заводу»

З великими зусиллями та витратами, Faber-Castell перетворив історичні приміщення у Штейні, біля Нюрнберга, на живого свідка промислової спадщини. На двох поверхах тепер відвідувачі можуть побачити, як насправді вироблялися грифелі у 19 та 20 століттях. Унікальна риса – в тому, що це справжнє місце, на якому кілька століть тому було створено виробництво. Історичні приміщення мають сліди минулих століть. Тонкий графітний порошок, який лежить шаром на всіх поверхнях, схожий на блискучий пил, також покривав і працівників і саме звідси пішло їхнє прізвисько «чорні жуки». Робота на перших машинах – починаючи від дроблення та до процесу фільтрування – була енерговитратною та важкою фізично.

      Почорнілі стіни були відновлені у своєму первозданному, забрудненому графітом вигляді, і навіть коли потрібно перейти в іншу кімнату, використовується трохи графітного порошку для передачі нальоту того часу. У приміщеннях старовинного заводу присутні сучасні технічні дисплеї з інформативними панелями та світловими ефектами. Тур музею стає цікавим завдяки багатьом справжнім ілюстраціям, документам і звуковим записам, що супроводжують подорожуючого в часі в його прогулянці з історії виробництва графіту.
Відеопроектори показують чисті сучасні способи виробництва, що контрастують з ілюстраціями столітньої давності, які показують важкі умови практично ручної праці. Панель дисплеїв відтворює не тільки повний процес виготовлення олівців, а й упаковку та маркування компанії, яка на той момент завойовувала весь світ.


Не знехтували і темою енергетики. До 1955 р. машини працювали за допомогою валів та стрічок від водних коліс у річці. Пізніше використовувалася турбіна вироблення електрики, і виробничі машини приводилися у дію електричними моторами. Турбіна використовується і до сьогоднішнього дня виробляючи третину використовуваної на теперішньому заводі електроенергії.